первый снег

(как легкие звуки,
как тихое "нет",
на тело разлуки
упал первый снег
закруженны высью,
снежинки летают
и грустные мысли
уже заметают...)


а шелег ришон

кмо цильцаль каль
кмо "лё" домем
шелег ришон нафаль
аль хипрадут шелахем
лемала месав
шелег катан тусим
ве лё тов махшав
анахну квар лё роим...

Йому
Його блакитні очі, мов надія,
В них небо, мабуть вдень відпочіває,
Коли він усміхнеться - все радіє,
Та серце, шаленія, калатає.

Нестримний, навіть трохи божевільний
Він вніс в життя моє бурхливу хвилю.
Я з ним парю мов в вільному падінні,
Та кожен день, мов пью любовне зілля...

За що мені це щасття, я не знаю,
Але на крок від нього - я в безодні,
Моя душа закоханно палає -
Назавжди - вчора, завтра та сьогодні.

(Ему
Его голубые глаза, словно надежда,
В них небо, видимо, днем отдыхает,
Когда он улыбнется - все ликует,
И сердце безумно бьется.

Безудержный, даже немного сумасшедший
Он внес в жизнь мою бурную волну.
Я с ним парю словно в свободном падении,
И каждый день как-будто пью любовное зелье...

За что мне это счастье, я не знаю,
Но шаг от него - и я в пропасти,
Моя душа влюбленно пылает -
Навсегда - вчера, завтра и сегодня.)